БУЗИНА, ЩО НА ГОРОДІ, ЗРОБИТЬ ВАС ЗАМОЖНОЮ ЛЮДИНОЮ

 

 

 

БУЗИНА, ЩО НА ГОРОДІ, ЗРОБИТЬ ВАС ЗАМОЖНОЮ ЛЮДИНОЮ,

або ЯК СКОРО В УКРАЇНІ РОЗГОРНЕТЬСЯ НА ПОВНУ СИЛУ ОРГАНІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО

 

Традиційний Міжрегіональний форум «Сумщина аграрна 2018», що  минулої суботи розгорнувся на базі Сумського Національного аграрного університету вражав  розмаєм виставок і павільйонів, дивував кількістю пропонованих товарів і непідробним інтересом як учасників, так і відвідувачів виставки.

 

А поки сумчани та гості міста роздивлялися-прицінялися, у межах форуму відбувалися цікаві наукові дискусії. Одна з них зібрала, можна сказати, оптимістів за духом, адже хто ще міг повірити в ідею органічного землеробства, захопитися нею наскільки, щоб стати не просто піонерами цієї справи на Сумщині, а й довести результатами: на нашій, українській землі, можна займатися не соняхами-пшеницею-картоплею, а й упроваджувати органічне землеробство, отримувати врожаї і створювати достаток!

 

Отож на семінарі «Органічне землеробство: здорове харчування та привабливий бізнес» було людно. Мабуть, не часто можна зустрітися з такою співпрацею, два модератори: Віктор Оничко, кандидат сільськогосподарських наук, завідувач кафедри селекції та насінництва СНАУ та Андрій Мараховський, голова громадської спілки «Органічна Україна – Північ», людина-ентузіаст органічного виробництва – доповнювали одне одного, створюючи атмосферу відкритого спілкування. Не обійшлося й без офіційного представництва. Начальник відділу Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Марина Клименко розповіла  про стан та перспективи органічної продукції в Сумській області. І під час виступу, і вже потім чітко прослідковувалася думка, що в розвитку саме цього напряму зацікавлені всі: і держава, і фермери, і селяни-одноосібники, що особливо цінно – відкритий для співпраці керівник департаменту Олександр Маслак, отож не маємо права зупинятися, потрібно йти вперед, готувати пропозиції до влади, шукати підтримку своїх ініціатив.

 

«Ми недарма об’єдналися у громадську організацію, – говорить Андрій Мараховський. – Тільки спільно ми, представники органічного землеробства, зможемо відстояти інтереси, адже проблемних питань дуже багато. Вони стосуються виділення землі і компенсації від держави за сорти». Є ще можливості створення кооперативів – така форма співпраці – вихід для українського села, яке великі аграрні холдинги загнали у суцільне безробіття, рятуватись від якого можна тільки у Польщі. А так тут, на батьківській землі, де з роду в рід жили й господарювали, можна вирощувати ті ж овочі, фрукти – за умови спільного придбання устаткування для тривалого зберігання, а далі – й глибокої переробки.

 

Сьогодні Україна потребує органічної продукції, є в нашій державі люди готові платити достойні гроші за яйце від курки, яка не в клітці, а гуляє по травичці і шукає там комашку-черв`ячка, а потім радує поживними яйцями. Ще десять років тому хто б міг подумати, що на Сумщині будуть в таких масштабах виноградники, а гурмани зможуть спробувати фреш із винограду у ресторанному комплексі, господар якого найпалкіший прихильник органічного виробництва. Такі ж продукти пропонує і для відвідувачів.

 

Україна, з її родючими землями (якщо не припинити владу агрохолдингів, які дозволяють собі сіяти соняшник по соняшнику, то можемо втратити ці еталонні ґрунти) може постачати продукцію й за кордон. Сьогодні це прозоро, з власними торговими марками – не реально, а від того втрачаються кошти і, якщо чесно, сподівання на прибуткове органічне виробництво. Однак, є люди, які вже ніколи не зійдуть з обраного шляху, адже приваблює не тільки новизна, а й можливість своїм прикладом покликати на цей шлях інших, переформатувати світогляд від традиційного до органічного землеробства.

 

Якби ще й держава не на словах, а на ділі підтримала цей ентузіазм, щоб інвестувала у переробку овочів і фруктів, створила дієвий механізм посередників, які б займалися реалізацією продукції, вирішувала земельні питання. Поки такої співпраці не буде, органічне землеробство в Україні, і на Сумщині зокрема, буде загадковою сферою, і не кожен ризикне ним займатись.

 

Під час семінару звучало багато цікавих виступів, відбувся обмін досвідом, щоб люди не наступали на одні й ті ж граблі у процесі діяльності, прозвучали пропозиції співпраці від керівника Центру підтримки бізнесу у м. Суми Тараса САВЧЕНКО. Виступили науковці та представники Держгеокадастру. У такому конструктивному діалозі й справді народжуються хороші життєдайні рішення. Хотілося б, щоб так було й з продовженням (а форум органічного землеробства проводиться вже 18 раз!) цікавої ідеї розвитку органічного землеробства, яка стане перспективою для сотень тисяч селянських родин.

 

Оптимізму форуму додавала присутність студентів СНАУ, у деяких справді загоралася в очах іскорка зацікавленості, яка, за підтримки дорослих, справді покличе на нову перспективну справу, а не в дорогу на Польщу…

 

Наостанок вражень, яких і справді багато і про них можна буде зробити не одну публікацію, про бузину, про яку й у заголовку згадано. Так от, звичайна наша українська бузина, яку ми традиційно шануємо як лікарську рослину, любимо варення з бузини (де ще є бабусі, які пам’ятають як воно вариться), але, якщо чесно, більшість вважає її бур’яном, може стати джерелом прибутку для родини. У бузині ж корисне все і в країнах Європи її називають чорною перлиною, адже і в фармації, і в шкіряній промисловості, і в харчових технологіях без неї не обійтися, не кажучи вже про виробництво якісних коньяків, у елітних сортах якого до 30% у складі – бузини. А в нас тільки поодинокі господарства цим займаються, адже знову ж таки: посередникам сировину віддаси за копійки, а роботи то багато: зібрати, висушити, підготувати до здачі. Але не можна скидати з рахунків (доволі прибуткових, якщо подивитися на європейські ціни) і таку рослину. А до бузини на городі, хотілося б, щоб і отой дядько (усі керівні дядьки), що в Києві таки уважно подивилися на аграрну сферу нашої прекрасної України. Подивилися світлим розумом і щирим патріотизмом.

Ярина СВІТЛИЧНА

 

 

 

 

 

 

 

 



 

br /