Чи допоможе апеляційний суд уникнути відповідальності колишньому губернаторові Сумщини В.П. ШУЛЬЗІ за хабарництво??





    
     Не тільки сумчани, а й українське суспільство, яке на хвилі віри у європейські цінності, привело до влади на початку 2014 року нових керманичів у владні кабінети всіх рівнів, пам’ятають, як уже через певний час почали спалахувати корупційні скандали. Найгучнішим у жовтні 2014 року став випадок із хабарем у Сумській обласній державній адміністрації, яку тоді очолював Володимир Шульга, залишаючись при цьому ще й народним депутатом.


     Фігурантами скандалу стали керівник його патронатної служби Ірина Тараненко та керівник обласного управління надзвичайних ситуацій Геннадій Волік. В Інтернеті ще й сьогодні є відео, як Служба безпеки України проводить цю спецоперацію…


     Все починалося дуже гучно: все – таки  нова влада, нові цінності, а, виявилося, що методи нового керівництва залишилися дуже вже старими, тільки розміри хабарів стали новими, неймовірно збільшившись. Здавалося б, ця справа буде під пильним контролем і громадськості, і правоохоронних органів і вищих керівників держави.


     Однак, на фоні інших, не менш гучних корупційних скандалів, сумська справа тривалий час залишалася без пильної уваги, тільки нечисленні відгуки в Інтернеті, традиційно емоційні…


    Видається, що громадськість зарано заспокоїлась, адже третій( і головний!) персонаж цієї справи, не без допомоги прокуратури, залишається для правосуддя невидимкою.


     Мова про екс-губернатора воюючої країни Володимира Шульгу, який за останній час зумів не тільки захистити кандидатську дисертацію, не тільки відпочити в далеких Австралії та Вануату, але й влаштувався на роботу у престижному київському виші (сьогодні є інформація, що крісло серйозно захиталося…).


     Про необхідність дослідження ролі Шульги у цій справі неодноразово заявляла слідчим Генпрокуратури як сама Ірина Тараненко, так і Волік разом зі своїм адвокатом Юрієм Ломакою. Останні акцентували увагу на тому, що саме Шульга, а не Тараненко, фактично вимагав та організовував  отримання від Воліка неправомірної вигоди.


     У той же час за остаточною версією обвинувачення, пред’явленого лише Ірині Тараненко слідчими Генеральної прокуратури України, причетність інших осіб до інкримінованих Тараненко кримінальних правопорушень не підтвердилася. І Генеральна прокуратура продовжує звинувачувати лише її в шахрайстві в особливо великих розмірах і підбурюванні на замах до дачі неправомірної вигоди.


    Найперше питання, що виникає до прокуратури: як можна примудритися  жодного разу за півроку слідства не допитати В.Шульгу? Його ж прізвище фігурує у показаннях і Тараненко, і Воліка. Чи може В.Шульзі допомагають його високі покровителі, які привели його у крісло губернатора та знайомства, зав’язані під час депутатства? І він так і залишиться невидимкою у цій справі?


      До честі Зарічного районного суду м.Суми, він вже вдруге повертає до Генпрокуратури обвинувальний акт у кримінальному провадженні у зв’язку з його невідповідністю вимогам КПК України. Фактично даний суд не погоджується віддавати до суду лише Тараненко і надає можливість стороні обвинувачення привести свої дії по даній справі у відповідність до законодавства, адже навіть формальних підстав для цього – безліч.


     Проте, Генеральна прокуратура, замість виконання вказівок суду, оскаржує до апеляційного суду ухвалу про повернення обвинувального акту, тобто наполягає на своєму доволі дивному баченні ролі та місця Шульги у цьому скандальному випадку. Засідання Апеляційного суду Сумської області з цього питання відбудеться о 9 годині 10 листопада.


     Отже, вирішуватиметься ні більше ні менше таке питання: чи пошиє в дурні суддів апеляційного суду сторона обвинувачення, чи все – таки суди виявляться мудрішими та не прийматимуть участь у занесенні хвостів за недоліками досудового слідства.


     Редакція переконана, що дана справа, незалежно від її вирішення 10 листопада, матиме подальший розвиток для всіх без винятку учасників процесу – для суддів, для слідчих, для прокурорів, для Тараненко та Воліка, врешті – решт, для Шульги.



Владислав СВЄТЛОВ

 

 



 

br /