Чому ми повинні платити за чиюсь халатність і небажання працювати?




     Що зробила влада, щоб ми менше платили за тепло? Кому вигідні втрати в теплових мережах міста? Скільки ще витримає теплова інфраструктура такого до себе ставлення? Хто заплатить на ліквідацію техногенної катастрофи, яка невідворотно наближається? Та й загалом, що може бути важливіше за тепло в наших оселях, адже скоро зима? Ці та чимало інших запитань порушує у місцевих владних кабінетах директор із матеріально-технічного та інформаційного забезпечення ПАТ «Сумське машинобудівне НВО» Олексій Рябенков, який курирує роботу Котельні Північного промислового вузла, що забезпечує теплом північну частину Сум. Утім у відповідь – тиша…

 

   -  Олексію Віталійовичу, ще навесні, коли всі з полегшенням зітхнули, що опалювальний сезон пройдено, Ви відразу заявили: необхідно невідкладно братися за роботу і ретельно готувати тепловий комплекс міста до зими-2015/2016, інакше ще одного такого сезону містяни не переживуть. Тим більше, що ціна питання виросла – причому дуже суттєво. Ваші зусилля принесли якісь результати?

 

   -  Прикро це говорити, але нині місто Суми не те, що не підготувалося до зими, а перебуває за крок від колапсу. І провину за все це я покладаю, перш за все, на міську владу, котра й пальцем не поворухнула, аби хоча б частково змінити ситуацію на краще.

 
    Справді, закінчивши опалювальний сезон 2014/2015, ми відкрито заявили: так більше не можна! Втрати в магістральних мережах на деяких ділянках перевищували 30% при нормативних показниках 13%. Це нонсенс! Назвали б ви цю цифру в якійсь європейській країні, там би просто остовпіли! А у нас все добре – принаймні, якщо судити з реакції міської ради, котра за майже півроку нічого, крім обіцянок, сумчанам не дала.


     Котельня Північного промислового вузла багаторазово намагалася знайти компроміс із ТОВ «Сумитеплоенерго», якому місто передало на правах оренди магістральні мережі. Ми прагнули пояснити, що бізнес – це не тільки прибутки, а й витрати. І вже якщо «СТЕ» взялося за комплексне транспортування теплоносія в нашому місті, то воно зобов'язане стежити за станом мереж. Тим більше, що їхнє утримання, по суті, лежить на плечах жителів, оскільки транспортування, куди закладена інвестиційна складова, входить до складу тарифу, і люди все це оплачують. Але у відповідь – відписки і рахунки на нашу адресу на оплату наднормативних втрат, що вимірюються мільйонами гривень.


    Ми запропонували також альтернативний варіант – взяти на обслуговування частину магістральних мереж на території, де тепло постачає КППВ, і своїми силами привести їх до ладу. Але й тут відмова – все, як у тій байці про мавпу й окуляри. Тож нам нічого не залишалося, як звернутися до міської влади, з чиєї доброї волі мережі опинилися в оренді «Сумитеплоенерго» і яка на правах орендодавця могла б розставити всі крапки над «і». Тим більше, як нам здавалося, в інтересах депутатів подбати про сумчан. Однак ми помилилися…


     Все, чим за ці півроку влада спромоглася «порадувати» городян, – горезвісна інвестиційна програма «СТЕ», в котрій задекларовано намір ремонтувати мережі і ставити лічильники. Де? Звичайно ж, на території, де тепло постачає «СТЕ». Споживачам КППВ, заради сміху, пообіцяли підкинути 300 тис. грн. – це в межах 2% від кошторису інвестпрограми на транспортування. У зв'язку з цим я хотів би поцікавитися у депутатів, які виграли минулі вибори в північній частині міста: а не соромно їм перед людьми, котрі за них голосували? Адже такої одностайності, як під час прийняття даної інвестпрограми, давно в міськраді не було.

 

    -  І що маємо зараз?

 

   -  Втрачено багато часу! Адже приставши на нашу пропозицію щодо передачі частини мереж на обслуговування КППВ навесні цього року, вже була б виконана маса робіт, і люди б частково змогли заощадити свої гроші. А з урахуванням зростання тарифів я навіть уявити боюся, що відбуватиметься з оплатою. Треба бути чесними хоча б з собою: для більшості майбутні платіжки виявляться непідйомними, і, як не крути, частина провини за такий стан справ лежить саме на міськраді.


     Внутрішньобудинкові мережі, за які відповідають житлово-експлуатаційні контори і які вже повинні були б закінчувати підготовку до опалювального сезону, за роботу ще практично не бралися. Чому? Міська влада вирішила зайнятися перерозподілом ринку, але так загралася, що тепер сама, мабуть, не розуміє, що накоїла. ЖЕКи передали КППВ менше десятка будинків, хоча б більш-менш підготовлених до зими. Я не пам'ятаю, щоб колись було подібне.


     А тепер дуже простий приклад, що чекає сумчан взимку: видавши з котельні теплоносій нормативної температури, близько 30% з нього загубиться в старих магістральних мережах, ще якась частина обігріє підвали, горища, під'їзди. І що в результаті дійде до споживача? Подібне було й раніше – дана ситуація не нова для нашого міста, але зараз вся ця недбалість буде коштувати на 80% більше, ніж торік! Чи готова територіальна громада платити за такий от сервіс? Чи, може, саме таке уявлення має сумська влада про оголошену по всій країні програму енергоефективності? І, врешті-решт, як нам дивитися в очі своїм абонентам? Адже люди йдуть зі скаргами до нас, а нам тільки й залишається, що розводити руками. Але це не вихід: споживачам все одно, хто утримує мережі і наскільки безвідповідальна організація, котра їх обслуговує. Вони розраховують на якісну послугу, і ми зобов'язані їм її надати! А можливо це лише у випадку повної відповідальності постачальника, починаючи в моменту вироблення тепла до його подачі в кожну окремо взяту квартиру. Як буває в протилежному випадку – вже найближчим часом ми зможемо відчути своїм гаманцем.


     Тепер ще одна річ. Міський голова в травні дав обіцянку сумчанам, що поставить їм безкоштовно прилади обліку тепла на будинки. Люди повірили, люди чекають. І, звичайно ж, йдуть до нас із логічним запитанням: коли ж? А у нас немає відповіді... У нас є тільки бажання, яке на корені намагається зарубати міськрада. Справа у тім, що лічильники встановлюються на межі балансової приналежності теплових мереж: ті, які підходять до будинку, належать «СТЕ», ті, що знаходяться в будинку, на балансі обслуговуючих організацій. Де в такій ситуації Котельня Північного промвузла може встановити прилади обліку? Ми порушували це питання у стінах мерії, а у відповідь – знову ж таки тиша.


     Проте КППВ не втрачає надії: в наших планах на 2016 рік передбачені кошти на встановлення лічильників тепла нашим споживачам. Залишилася справа за малим – врегулювати дане питання на місцевому рівні.


     Хоча є ще один варіант – відправляти споживачів КППВ, котрі приходять за обіцяними міським головою лічильниками, до «Сумитеплоенерго», і нехай там пояснюють: як так вийшло, що для одних сумчан прилади обліку будуть, а про інших просто забули. І це при тому, що як одним, так і іншим виставляються  рахунки за транспортування тепла.

 

   -  Олексію Віталійовичу, зі сказаного Вами складається враження, що міська влада як мінімум ігнорує Котельню Північного промвузла і її споживачів. Як Ви думаєте, чому так відбувається?

 

   -  Відповідь на дане питання мене так само цікавить. Наші тарифи і на теплову енергію, і на гарячу воду значно нижчі, ніж у «Сумитеплоенерго»  – різниця в середньому становить 20%. Лишень цей факт, за логікою, мав би бути вагомим аргументом для депутатів. Крім того, ми виступаємо з адекватними пропозиціями щодо поліпшення міського теплового комплексу, що в результаті позитивно позначиться на територіальній громаді Сум, а, отже – теж не йде в розріз із завданнями влади. Адже якщо провести комплексну модернізацію теплових мереж, поетапну їх заміну, капітальний ремонт і реконструкцію, можна домогтися скорочення втрат до рівня 3%, і відповідно – знизити тариф на теплову енергію. Але складається враження, що меру і його команді абсолютно немає діла до людей. Або ж є якісь інші чинники, які дозволяють їм закривати очі на те, що коїться на ринку теплопостачання...


     Але, як би там не було, Котельня Північного промвузла – постачальник для понад 25 тис. абонентів. І ми продовжимо боротися за те, щоб наші споживачі отримували якісну послугу за адекватною ціною. Люди не повинні платити за чиюсь халатність і небажання працювати.

 



 

br /