На Сумщині один з найбільших показників корупції.




Хто є лідером корупційних практик в області, а в яких сферах усе рідше можна потрапити в корупційну ситуацію?

 

Кого на Сумщині вважають відповідальним за боротьбу з корупцією, та яким є рівень громадянської активності?

 

Відповіді на ці та низку інших питань, пов’язаних із дослідженням цієї проблеми, містить опитування громадської думки «Стан корупції в Україні. Порівняльний аналіз загальнонаціональних досліджень: 2007, 2009, 2011 та 2015 років», проведене Київським міжнародним інститутом соціології.

 

Сумська область належить до шести регіонів, де зафіксоване скорочення індексу сприйняття корупції. У 2015 році бачення корупції жителями регіону, яке традиційно було вищим від загальнонаціонального показника, скоротилось до усередненого рівня по Україні. Так, зростання корупції відзначає вдвічі менше , ніж у 2011 році, жителів Cумщини (33,1% проти 68,%). Водночас зросла і група населення, яка вважає, що поширеність корупційних практик лишилася незмінною (46,0% проти 27,9%). 


Загалом українці вважають надто корумпованими 42,8% усіх основних галузей та інституцій.

 

Лише у трьох сферах зафіксоване незначне скорочення корумпованості в сприйнятті громадян, а саме: надання медичних і комунальних послуг, соціальної допомоги для населення. Найбільш відчутним у сприйнятті населення стало посилення корупції у таких структурах, як прокуратура та митниця, хоча традиційно контактує з цими сферами не більше 3,5% населення.

 

На Сумщині до топ-5 сфер життєдіяльності з найбільш корумпованим іміджем належить ДАІ (76,7%), міліція (66,4%), медицина (62,0%), судова система (47,7%) та митниця (45,3%).

Сумська область є лідером в Україні за всіма показниками реального корупційного досвіду. Вимагання хабарів як найбільш поширений прояв корупції дещо зріс у 2015 році, порівняно з 2011 роком, і суттєво перевищує загальнонаціональний рівень. За цим показником Сумщина займає другу позицію серед регіонів України після Донеччини. Жителі області стали втричі частіше пропонувати хабарі. Ця практика як і використання корисних є вищою від загальнонаціонального рівня. 


Попри загалом невисокий рівень довіри до інститутів влади і сприйняття її як корумпованої, населення регіону і України в цілому, здебільшого продовжує розглядати вище керівництво держави як найбільш відповідальне за боротьбу з корупцією. Найбільше прагнення боротьби з корупцією мешканці Сумської області помічають з боку місцевої влади (16,1%) та Президента (9,8%).

Лише 36% мешканців Сумщини вважають, що корупція ніколи не може бути виправдана, навіть якщо така поведінка сприятиме розв‘язанню власної важливої проблеми. Це трохи менше, аніж в середньому по країні (37,4%). Не виправдовувати корупцію 80,4% населення регіону, що є вищим від загальнонаціонального показника (64,9%).


Рівень готовності громадян до боротьби з корупцією у Сумській області майже такий самий як по країні в цілому (39,0% проти 36,7%). Частка громадян, які вважають себе відповідальними за боротьбу з корупцією, зростає з року в рік: у 2015 році серед жителів області вона складає 23,1%.

 

Однак практика подання скарги до органів влади або до правоохоронних органів у зв’язку з випадком корупції залишається малопоширеною серед мешканців всіх регіонів країни – лише 2% українців намагались захистити свої права перед чиновником. Таким чином, спостерігаємо певні зміни у свідомості громадян, які, однак, поки що не втілилися у їхній поведінці.

Довідково: 
Дослідження «Стан корупції в Україні. Порівняльний аналіз загальнонаціональних досліджень: 2007, 2009, 2011 та 2015» проведене Київським міжнародним інститутом соціології в координації з Лейк Ресеч Партнерс та Каракоюн Стретеджіз в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з Міжнародного Розвитку (USAID) та здійснюється Pact, Inc. в Україні. Масштабне загальнонаціональне дослідження громадської думки про стан корупції в Україні було проведене протягом липня – жовтня 2015 року. Вибірка є репрезентативною для дорослого населення (віком 18 років і старшим) України в цілому, а також для кожної області України. Дослідження проводились за випадковою багатоступінчастою вибіркою з квотним відбором на останньому етапі.

 

Олександр Хоруженко



 

br /